Президент України

Указ

від 12.11.1999 № 1460/99

Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей

З метою посилення соціально-економічних, правових та організаційних гарантій і підтримки багатодітних сімей постановляю:

1. Затвердити заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей (додаються).

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити здійснення заходів щодо поліпшення становища багатодітних сімей і щороку, до 1 лютого, подавати Кабінету Міністрів України інформацію про стан їх виконання.

Президент України	Л. КУЧМА
м. Київ 12 листопада 1999 року N 1460/99

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 12 листопада 1999 року N 1460/99

ЗАХОДИ
щодо поліпшення становища багатодітних сімей

Внаслідок переходу до ринкової економіки останніми роками спостерігається нестабільність рівня життя більшості сімей в Україні. Нині стан утримання і виховання дітей значно більшою мірою залежить від батьків, ніж від держави. Зростає роль сім’ї у життєзабезпеченні та вихованні дітей. Така переорієнтація позначається і на функціонуванні сім’ї, впливає на демографічну ситуацію в країні.

Економічне становище сім’ї залежить не лише від розміру доходів, а й від її соціально-демографічного складу – кількості дітей, працюючих та утриманців, віку членів сім’ї, їх освітнього та професійного рівня тощо. Найбільш уразливими є сім’ї, які виховують дітей, особливо багатодітні та сім’ї, в яких немає годувальника, а також ті, в яких працездатні члени сім’ї не мають регулярного доходу.

Більшість сімей недостатньо реалізують свої виховні функції щодо дітей. Через зниження престижу сім’ї, нестабільність сімейних стосунків, пияцтва батьків зростає кількість сімей, що розпадаються, та дітей, які жебракують, бродяжать і потрапляють до спеціальних дитячих закладів.

Розбудова демократичної, правової держави потребує від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських і релігійних організацій вжиття заходів для розвитку у громадян духовності і моральних цінностей та впевненості кожної людини, сім’ї, особливо багатодітної і найменш захищеної, у своєму майбутньому. Це і визначає актуальність прийняття заходів щодо поліпшення становища багатодітних сімей (далі – заходи).

В основу заходів покладено положення Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, Декларації про загальні засади державної політики України стосовно сім’ї та жінок, Концепції державної сімейної політики, а також Указу Президента України від 27 квітня 1999 року N 456 “Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян” та інші нормативно-правові акти.

Мета заходів полягає в забезпеченні сприятливих умов для найповнішої реалізації багатодітною сім’єю своїх функцій, підвищення її життєвого рівня, а також утвердження ролі сім’ї як основи суспільства.

1. Удосконалення нормативно-правової бази

Розробити і затвердити Положення про соціальну роботу з багатодітними сім’ями.

Розробити Концепцію сприяння вихованню дітей у сім’ї.

Розробити і затвердити Положення про центр сім’ї “Родинний дім”.

Розробити і затвердити регіональні, обласні, міські, районні програми “Багатодітні сім’ї”.

Вивчити питання та подати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо запровадження відзнаки батькам за значний внесок у виховання дітей у сім’ї, підтримку та розвиток традицій, спрямованих на зміцнення сімейних відносин.

Розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства з метою забезпечення реалізації основних напрямів Концепції державної сімейної політики.

2. Поліпшення умов життєдіяльності багатодітних сімей

Створювати при центрах соціальних служб для молоді центри сім’ї “Родинний дім”, батьківські школи, сімейні клуби, кризові сімейні центри тощо з метою організації інформаційної, консультаційної, правової, медичної, соціально-реабілітаційної, виховної та інших напрямів роботи з сім’ями, приділяючи особливу увагу багатодітним.

Проводити обстеження матеріально-побутових умов багатодітних сімей та створити в кожному регіоні банк даних про становище сімей для надання їм соціальної допомоги. Забезпечувати патронажне обслуговування дітей з малозабезпечених багатодітних сімей.

Забезпечувати надання пільгових довгострокових державних кредитів на будівництво (реконструкцію) житла молодим сім’ям, надаючи перевагу багатодітним.

Сприяти першочерговому оздоровленню дітей з малозабезпечених багатодітних сімей.

Розглянути питання про пільгове забезпечення шкільною формою дітей молодшого шкільного віку з малозабезпечених багатодітних сімей.

Підготувати пропозиції щодо надання цільових пільгових довгострокових кредитів багатодітним сім’ям для одержання дітьми вищої освіти.

Сприяти розвитку підприємницької ініціативи багатодітних сімей для поліпшення їх становища.

Забезпечувати своєчасну виплату державної допомоги сім’ям з дітьми і вживати невідкладних заходів до погашення заборгованості з цієї виплати.

Створювати умови для естетичного і патріотичного виховання, фізкультурно-спортивної роботи та змістовного відпочинку і дозвілля дітей, впроваджувати нові форми і методи їх виховання з метою духовного відродження нації, виявлення і підтримки талановитих і обдарованих дітей, особливу увагу приділяючи дітям з малозабезпечених багатодітних сімей.

Забезпечити впровадження у практику організації оплачуваних громадських робіт для учнівської та студентської молоді з малозабезпечених багатодітних сімей у вільний від навчання час, створити умови для розширення діяльності учнівських та студентських трудових загонів, сприяти працевлаштуванню молодих людей з багатодітних сімей.

Узагальнити та поширити передовий досвід роботи у Запорізькій, Луганській областях і місті Києві із соціального захисту багатодітних сімей.

Забезпечити підтримку діяльності громадських, релігійних організацій, благодійних фондів, окремих громадян, діяльність яких спрямована на поліпшення становища багатодітних сімей.

Сприяти сім’ям у вихованні дітей та їх всебічному розвитку шляхом формування у дітей високогуманних уявлень про сім’ю, її історію і традиції, а також створенню та підтримці дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей для виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Провадити аналіз становища багатодітних сімей, готувати періодичні доповіді про їх становище в регіонах для інформування органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення про проблеми багатодітних, а також найменш захищених сімей та подавати пропозиції щодо їх розв’язання.

Розглядати питання про розширення пільг і додаткових цільових виплат багатодітним сім’ям шляхом поєднання різних форм соціальної підтримки багатодітних сімей залежно від їх складу та рівня соціально-економічного і демографічного розвитку регіону.

Поліпшити роботу з функціонально неспроможними сім’ями (в яких батьки хворі на алкоголізм, наркоманію, недієздатні, з асоціальною поведінкою) з метою соціального захисту дітей, які перебувають в особливо складних умовах. Проводити агітаційні рейси Республіканського пересувного центру “Молодь України” з питань профілактики правопорушень, алкоголізму, наркоманії та ВІЛ/СНІДу.

3. Науково-методичне та інформаційне забезпечення

Провести наукові дослідження на теми:

“Багатодітна сім’я в сучасній Україні: стан, проблеми, тенденції розвитку”;

“Сімейне виховання: стан, тенденції, перспективи”.

Розробити, підготувати і видати посібники, методичні рекомендації з питань виховання дітей у сім’ї, програми підвищення рівня педагогічної культури батьків, педагогічний словник для батьків і педагогічних працівників дошкільних закладів.

Здійснити організаційні заходи щодо проведення Всеукраїнської конференції “Сімейне виховання: ціннісні орієнтації”.

Активізувати просвітницьку роботу через засоби масової інформації з роз’яснення права багатодітної сім’ї на державну підтримку, в тому числі у сфері праці, соціального забезпечення, охорони здоров’я, освіти, а також у розв’язанні правових, медичних, економічних, психологічних та педагогічних проблем сімейних відносин.

Систематично проводити науково-практичні, науково-методичні конференції, семінари, дискусії, “круглі столи” з питань виховання дітей у багатодітних, сільських, міських, неповних, функціонально неспроможних сім’ях.

Сприяти виданню та збільшенню тиражів журналів “Сім’я” та “Журнал для батьків”.

Забезпечувати висвітлення у засобах масової інформації стану здійснення заходів, спрямованих на поліпшення становища багатодітних сімей.

Президент України

Указ

від 23.07.1998 № 817/98

Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності

Із змінами і доповненнями, внесеними
Указами Президента України
від 22 серпня 2000 року N 1011/2000,
від 25 травня 2004 року N 576/2004

З метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність та відповідно до пункту 4 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України постановляю:

1. Установити, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності (далі – контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

2. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб’єкта чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань перед бюджетами, крім зобов’язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Право на проведення планової виїзної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

3. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб’єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

б) суб’єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов’язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов’язкової звітності;

г) суб’єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб’єктом підприємницької діяльності, якщо суб’єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті “е” частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

4. Вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу шляхом перевірки документів обов’язкової звітності суб’єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб’єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України вправі прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб’єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

5. Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби – стосовно сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи – стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції – стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.

Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок з питань, визначених у частині першій цієї статті, іншими державними органами забороняється.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

6. Установити, що рішення про вилучення документів первинного обліку, зупинення операцій на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, а також заборону відчуження майна суб’єкта підприємницької діяльності у зв’язку з порушенням податкового, бюджетного або валютного законодавства можуть прийматися лише органами державної податкової служби, а у випадках, визначених митним законодавством, – митними органами.

7. Рекомендувати підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов’язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов’язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб’єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює такий представник. Форма та порядок ведення журналу встановлюються Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

(стаття 7 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента України від 22.08.2000 р. N 1011/2000)

8. Установити, що нормативно-правові акти контролюючих органів, які регламентують порядок проведення перевірок суб’єктів підприємницької діяльності, погоджуються з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва.

(стаття 8 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента України від 22.08.2000 р. N 1011/2000)

9. Позапланові перевірки дотримання суб’єктами підприємницької діяльності пожежної безпеки не провадяться, якщо суб’єкт підприємницької діяльності уклав договір страхування цивільної відповідальності перед третіми особами стосовно відшкодування наслідків можливої шкоди. У такому разі шкода, завдана третім особам у зв’язку з порушенням суб’єктом підприємницької діяльності вимог пожежної безпеки, компенсується в повному обсязі страховою компанією.

10. Установити, що державні органи у справах захисту прав споживачів здійснюють позапланову перевірку діяльності суб’єктів підприємницької діяльності виключно на підставі отриманих від споживачів скарг про порушення такими суб’єктами вимог законодавства про захист прав споживачів.

Скарга споживача повинна подаватися в письмовому вигляді і містити відомості про його прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, а також дані про товар, при продажу якого були порушені права споживача. Органи у справах захисту прав споживачів не мають права розголошувати зазначені відомості про споживача, який подав скаргу.

11. Органи, які здійснюють реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності або видають ліцензії на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, а також видають інші дозволи, передбачені законодавством, не можуть ставити як умову реєстрації чи видачі ліцензій, інших дозволів відрахування коштів на користь будь-яких бюджетних або позабюджетних фондів, установ, підприємств, організацій чи окремих осіб.

12. Товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповідність яких підтверджена сертифікатами, що видані за межами України, згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стандартами, не потребують повторної сертифікації в Україні. Перелік міжнародних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України.

13. Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

14. Органи виконавчої влади не можуть приймати рішення щодо запровадження будь-яких заборон або обмежень підприємницької діяльності, якщо повноваження на запровадження таких заборон або обмежень прямо не передбачені законодавством.

15. Обмеження у строках та підставах проведення перевірок суб’єкта підприємницької діяльності, визначені цим Указом, не поширюються на перевірки, що проводяться на особисте прохання суб’єкта підприємницької діяльності, або перевірки, що проводяться відповідно до кримінально-процесуального законодавства, а також на перевірки суб’єктів господарської діяльності, які мають заборгованість із заробітної плати працівникам.

(стаття 15 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента України від 25.05.2004 р. N 576/2004)

16. Покласти на Кабінет Міністрів України надання офіційних роз’яснень щодо цього Указу.

17. Цей Указ набирає чинності в порядку, передбаченому пунктом 4 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України.

Президент України

Указ

від 04.12.1996 № 1165/96

Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики

З метою посилення соціально-економічних, правових та організаційних гарантій фізичного, інтелектуального і духовного розвитку молоді та реалізації державної молодіжної політики постановляю:

1. Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

забезпечити формування в установленому порядку в місцевих органах виконавчої влади підрозділів у справах сім’ї та молоді;

визначати пріоритетні та першочергові проекти і програми з проблем молоді, передбачаючи щорічне виділення коштів на їх реалізацію;

передбачати відповідно до законодавства виділення коштів, що надходять від міжнародних фінансових організацій за інвестиціями та кредитами, на виконання програм зайнятості молоді;

здійснювати фінансування програм і проектів з проблем молоді та надавати фінансову допомогу молодіжним, дитячим і жіночим громадським організаціям через Міністерство України у справах сім’ї та молоді, відповідні підрозділи місцевих органів виконавчої влади;

забезпечити дальший розвиток та зміцнення системи центрів соціальних служб для молоді, не допускати скорочення мережі дитячих та юнацьких позашкільних закладів, клубів за місцем проживання, вишукати можливість установлення пільгових тарифів для відвідання дітьми закладів культури та спорту.

2. Покласти на Міністерство України у справах сім’ї та молоді, відповідні підрозділи місцевих органів виконавчої влади функції координації та реалізації державної молодіжної політики.

3. Кабінету Міністрів України утворити при Міністерстві України у справах сім’ї та молоді Державний молодіжний фонд, Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву, а також Український молодіжний центр.

4. Міністерству України у справах сім’ї та молоді разом з Міністерством закордонних справ України сприяти активному розвитку міжнародного молодіжного співробітництва.

5. Міністерству України у справах сім’ї та молоді разом з Міністерством фінансів України забезпечити контроль за цільовим використанням державних коштів, що виділяються на реалізацію молодіжних проектів, програм та заходів.

6. Міністерству України у справах сім’ї та молоді разом з Міністерством інформації України вирішити питання щодо запровадження на телебаченні та радіо постійних рубрик та циклів програм з найбільш актуальних питань дитячої, молодіжної, сімейної тематики.