За словами Л.Рисухіна, за рахунок цих коштів надано субсидії 369 сім’ям в таких регіонах, як Закарпатська, Луганська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська області та місто Київ.

Голова фонду зазначив, що ці субсидії за програмою будівництва доступного житла отримують громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, перебувають на черзі в органах місцевого самоврядування. “Програма передбачена для допомоги саме середньому класу, і вона передбачає обмеження у максимальній сумі доходу, за яких ця допомога надається, – сказав він. – Багаті люди не отримують державної підтримки, і це є соціально справедливим”.

Очікується, що цього року на виконання програми доступного житла буде виділено 100 млн грн.

Л.Рисухін повідомив, що наступного року планується завершити формування Єдиного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Пілотні проекти створення реєстру здійснюються у Вишгороді та Харкові. Нині загалом по Україні на квартирній черзі перебувають приблизно 1,2 млн громадян.

На думку Л.Рисухіна, для реалізації програми доступного житла у повному обсязі, слід у законодавчому порядку вирішити питання надання земельних ділянок під забудову, спростити регуляторні процедури, зокрема надання дозвільних документів на будівництво.

Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу, голова фонда сказав, що програми державної підтримки будівництва житла розраховані лише на придбання житла на первинному ринку, відповідно, на стимулювання розвитку будівельної галузі, і не передбачають придбання житла на вторинному ринку.

“У четвертому кварталі минулого року за програмою доступного житла було профінансовано 71 млн грн, квартири отримали майже 600 сімей, але ефект для будівельної галузі виявився набагато більшим, – сказав Л.Рисухін. – Було розморожено 43 об’єкти вартістю майже 2 млрд грн, тобто фактично 1 гривня бюджетних коштів дала можливість реанімувати у будівельному процесі майже 28 гривень”. Загалом за рахунок цих коштів передбачалося збудувати близько 6 тис. квартир, з яких 2 тис. 600 – 198 тис. квадратних метрів житла – на сьогодні уже введені в експлуатацію.

УКРІНФОРМ

Міністр, вручаючи ключі від новеньких квартир 40-ка сім’ям в новому будинку, зазначив, що в країні будуть більше дбати про молодіжний будівництві і про кредитування. Буде надано підтримку тим, хто стоїть на черзі на власне житло. Також у 2012-му забезпечать житлом всіх ветеранів Великої вітчизняної, і буде надано сприяння будівництву будинків у сільській місцевості. На даний же момент продовжується будівництво доступного житла для молодих сімей – зазначив міністр.

Про многообразие очередей

Квартирная очередь была создана еще в советские времена и она всё еще существует. «Нуждающимися в улучшении жилищных условий считаются граждане, которые обеспечены жилой площадью меньше минимального уровня. На сегодняшний день минимальный уровень – 6 метров квадратных. То есть, если в однокомнатной квартире 16 метров квадратных прописано и проживает 3 человека, у них есть основание стать на квартирный учет», – заявляет начальник отдела учета и распределения жилья Приморской райадминистрации Одессы Виктор Шевченко.

«По статистическим данным на 1 января этого года на квартирном учете четырех районных администраций Одесского городского совета состояло 17 тысяч 321 семья», – сообщает заместитель начальника управления капитального строительства Одесского горсовета Игорь Рябоконь.

Однако, стать на учет не так уж просто – нужно еще доказать, что будущий очередник действительно нуждается в квадратных метрах. Для этого необходимо собрать немаленький пакет документов. «Заявление, справку о составе семьи и регистрации, справку о наличие или отсутствии частной собственности, справку из агентства по приватизации жилья об использовании права приватизации справку с места работы, акт обследования жилищных условий, копии паспорта, кода, свидетельства о браке…», – перечисляет Виктор Шевченко.

При этом, конкретных сроков получения квартиры нет. И многие люди ждут десятки лет без какой-либо гарантии решения своего жилищного вопроса. Процесс имеет шанс на ускорение, если претендент является льготником – есть отдельные очереди, состоящие из первоочередников и внеочередников. «Инвалиды Великой Отечественной Войны, семьи погибших воинов, Герои Советского Союза, Герои Социалистического Труда, награжденные Орденами Славы трех степеней, лица, болеющие тяжелыми формами некоторых клинических заболеваний и лица принимавшие участие в действиях по защите родины – это воины-интернационалисты», – рассказывает Виктор Шевченко.

«Отселение из аварийных домов, семьи погибших воинов, больные туберкулезом (есть такая категория, их надо отселять), многодетные семьи – имеющие пять и более детей, учителя, медики, ну и для милиции, прокуратуры, судей», – отмечает Игорь Рябоконь.

По словам чиновников, в последнее время для таких категорий стали выделять больше жилья – выданные квартиры в Одессе исчисляются десятками. Также регулярно выделяют жилплощадь работникам некоторых государственных предприятий. В основном это транспортники и портовики, которые имеют собственную внутреннюю квартирную очередь, состоящую из иногородних специалистов и особо ценных сотрудников. И, как отмечают риэлторы, принимающие участие в поиске жилья для госслужащих, на покупку квартир тратятся вполне приличные деньги. «Это среднерыночные цены, где-то от 240 тысяч гривен однокомнатные и где-то наверное до 800 тысяч трехкомнатные – но не более того», – рассказывает заместитель гендиректора агентства недвижимости Людмила Соколова.

Еще один способ решить жилищный вопрос с помощью государства – это пресловутое молодежное кредитование. Для молодежи предлагается несколько государственных программ. Одна из них – покупка квартир в новострое с помощью льготного трехпроцентного кредита, который выделяется на срок до 30 лет.

«Для примера у меня сейчас получено по льготным кредитам – около 700 тысяч гривен. Освоено – 550 тысяч, выдано три кредита. Вот люди которые получили данные кредиты стоят на улучшении своих жилищных условий и зарегистрированы в фонде в 2005-2006-м году. Ну, так для понимания. То есть, очередь двигается, но она такая – не очень динамичная», – поясняет директор Одесского регионального управления государственного фонда поддержки молодежного жилищного строительства Геннадий Мирошниченко.

Немного динамичнее двигается очередь на другие кредиты – под 11%, а также на программу частичного погашения ставок коммерческих банков. Для участия в этих программах в первую очередь необходима справка о нахождении на квартирном учете. Молодежная очередь, также как и остальные, построена на основах приоритетности. «Многодетность, то есть количество членов семьи, инвалидность, спортивность, научная степень, герой Украины», – перечисляет Геннадий Мирошниченко.

Еще один критерий – платежеспособность. Специалист напоминает: выделяемая молодежи денежная помощь является возвратной – это хоть и льготные, но все-таки кредиты.

Ждать или не ждать?

Намерения решить жилищный вопрос декларируются властями практически каждый год. Ситуация действительно меняется, однако далеко не все законодательные новшества позитивно влияют на движение квартирной очереди. Одно из последних изменений – принятие закона о регулировании градостроительной деятельности, который фиксирует размер долевого участия застройщиков в бюджет городов. «Для нежилых зданий – 10%, для жилых зданий он может составлять не более 4% от общей стоимости строительства данного объекта. И это долевое участие не квартирами, а только деньгами», – поясняет Игорь Рябоконь.

То есть, далее местные советы сами будут решать куда пойдут эти деньги: строить на них жилье, или ремонтировать тротуары. Однако продвижению общей очереди это отнюдь не способствует. Вместе с тем, чиновники заговорили о возможном усиленном финансировании государством уже принятой программы под названием «Доступное жилье», которая подразумевает покупку жилья в новострое по льготной схеме. «Государственная поддержка выражается в том, что государство будет вносить 30% от стоимости строительства данной квартиры. Оставшиеся 70% – есть два варианта: либо человек вносит свои деньги или он может взять кредит», – рассказывает он.

Правда, для участия в этой программе есть ряд условий. Во-первых, участник должен состоять на квартирном учете. Во-вторых, государство не намерено финансировать покупку больших площадей. Все должно быть в пределах нормы: 21 квадратный метр общей площади на каждого человека плюс 10,5 квадратов на семью. В-третьих, тем, кто нуждается в жилье, не стоит зарабатывать слишком много – совокупный доход на членов семьи не должен превышать четырехкратного размера среднемесячной заработной платы в регионе. «На июнь по данным госкомстата средняя зарплата – 2487 гривен. То есть, если семья состоят из четырех человек: муж, жена, двое детей, эта сумма умножается на 4 и доход должен быть меньшим», – отмечает специалист.

Позитивные изменения прогнозируют и в сфере молодежного жилищного кредитования. Профильные специалисты уже в этом году намерены увеличить количество денежной помощи – в 2-3 раза. Также лоббируется вопрос об объединении всех положений и постановлений, по которым работает фонд поддержки молодежного строительства, в единый документ. И закрепить его на законодательном уровне, что позволит получать больше денег на реализацию программ. «Это будет значительно больше, потому что это будет на уровне Верховной Рады забиваться строка в бюджете, которая в процентном соотношении должна соответствовать количеству нуждающихся в обеспечении жильем молодых семей», – утверждает Геннадий Мирошниченко

Риэлторы, в свою очередь, признают: предпосылок для снижения активности со стороны госучреждений нет – финансовый поток, предназначенный на покупку квартир, пока что не иссякает. Однако в целом они скептически относятся к перспективам получения жилья от государства. «Я думаю, выросло уже то новое поколение, которое понимает, что оно само за себя несет свою ответственность, правильно? Я думаю, что все-таки трудоспособное население должно научится зарабатывать и покупать себе сами – пусть даже в кредит», – считает Людмила Соколова. По ее словам, именно полноценные кредиты, а не помощь государства, можно считать основным способом решения жилищных проблем трудоспособных украинцев.

Тем временем в России…

Ситуация с бесплатным жильем в России не менее плачевная, чем в Украине. Квартирные очереди, оставшиеся с советских времен, практически не двигаются. Даже для силовиков бесплатная квартира пока что находится в рамках обещаний. «Обещают к 2012 году решить вопрос с военными в рамках возрождения российской армии, но в этой очереди есть военные которые по 20 лет стоят в очереди на жилье. Они становились, когда их дети только родились. Сейчас они мои ровесники. У них уже свои семьи и свои дети, а их родителям так и не решили квартирный вопрос», – рассказывает консультант по недвижимости (г. Санкт-Петербург) Валерия Зверева.

Шанс получить жилье от государства пока что имеют возможность лишь те, кого выселяют в связи со сносом дома. В Москве, например, сносят хрущевки, хотя темпы освобождения столицы России от пятиэтажного жилья, замедлились после ухода мэра Лужкова. В Санкт-Петербурге другая ситуация – здесь застройщики больше интересуются центром города. Поэтому под снос идут старые дома, а расселяют – коммунальные квартиры. «Если квартира была в собственности, то есть приватизирована, то дают в соответствии с количеством комнат и примерно метражом. Если квартира была не приватизирована, то дают в соответствии с социальными нормами, то есть по количеству прописанных», – поясняет Валерия Зверева.

Наибольшие шансы решить свой жилищный вопрос имеют семьи с детьми. Далеко не все россияне могут заработать на покупку жилья, поэтому государством разработаны программы «Молодой семье – доступное жилье» и «Материнский капитал». Последняя – особо популярна. «За рождение второго ребенка в семье правительство выделяет 350 тысяч рублей – это чуть больше 10 тысяч долларов. И их можно использовать, для того, чтобы улучшить свои жилищные условия – либо как первый взнос для ипотеки, либо как платеж для того, чтобы погасить уже имеющуюся ипотеку», – отмечает Валерия Зверева.

Как шутят сами россияне, первого ребенка рожаем для удовольствия, а второго – для решения квартирного вопроса. Число семей, получивших помощь от государства в одном только Питере исчисляется сотнями. Желающих гораздо больше, однако на их пути стоит бюрократическая машина – нужно собрать множество справок, каждая из которых имеет небольшой срок годности. При этом, некоторые из госпрограмм сами по себе абсурдны. «В одном из городов у нас приняли программу, когда за третьего ребенка в семье для совсем многодетных выделяют в ближайшем пригороде землю для постройки собственного дома. Что делать людям, у которых уже третий ребенок? Четвертого рожать? Они не проходят – потому что там написано про третьего. И с третьим они не проходят, потому что там установлены даты», – описывает ситуацию специалист.

Еще один вариант частичного решения жилищного вопроса – помощь от крупных российских корпораций. Если ценных специалистов переманивают из других городов, то они имеют шанс получить арендованную фирмой квартиру. А в некоторых случаях – даже деньги, предназначенные для покупки жилья. «В последнее время очень распространено, когда компании дают сотрудникам, которые для них очень ценны, беспроцентную ссуду для того, чтобы они сделали первый взнос по ипотеке. Потому что в России тяжелее всего решить проблему ипотечной квартиры именно первым взносом», – отмечает Валерия Зверева.

Средний размер первого взноса по ипотеке в российских банках – около 30% при кредитных ставках от 9 до 12%. Однако цены на недвижимость здесь значительно выше, чем в украинских городах. В Петербурге, например, минимальная стоимость жилья начинается от 1700 долларов за квадрат. В Москве же цены давно стали притчей во языцех – самые простые квартиры на окраинах стартуют от 4000-4500 тысяч долларов за квадратный метр.

40-квартирний будинок для молодих сімей був зведений за рік, замовником будівництва є Дніпропетровське регіональне управління Фонду. За словами директора РУ Анатолія Шендрика, це перший об’єкт молодіжного житлового комплексу «Мрія», побудований з нагоди 20-ої річниці Незалежності України та 40-річчя діяльності МЖК, про що свідчить меморіальна дошка на будинку.

Пільгові житлові кредити від держави отримали працівники бюджетної сфери, держслужбовці, правоохоронці та приватні підприємці. Квартири мають сучасне планування, в кожній – автономне опалення, лічильники газу, води, електроенергії. Вартість кв. м склала від 4500 до 6060 грн. Обслуговувати будинок буде ОСББ.

Наступний об’єкт у комплексі в с. Дослідному планується закласти вже у вересні 2011 року, взагалі передбачається, що буде зведено 5 будинків. В цілому на Дніпропетровщині за роки діяльності регіонального управління Фонду за програмою забезпечення молоді житлом було введено в експлуатацію більше 50-ти об’єктів.

Захід ініційований Рівненським регіональним управлінням Фонду спільно з Управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації.  З проектом закону присутніх ознайомив директор Рівненського РУ Фонду Сергій Пандрак.

Учасники зустрічі відзначили, що розробка та прийняття Закону України «Про особливості державної підтримки забезпечення молоді житлом» є важливою та актуальною, оскільки закріпить на законодавчому рівні як існуючі, так і нові механізми забезпечення житлом молодих громадян та вирішить питання щодо громадського контролю за реалізацією державної молодіжної політики з питань забезпечення молоді житлом.

Нагадаємо, вказаний проект розробляє Фонд, і передбачається, що вже восени цього року документ буде переданий на розгляд Верховної Ради.

За результатами проведеного громадського обговорення у Вінниці прийнято рішення про схвалення законопроекту, підтримано позицію щодо необхідності збільшення асигнувань за програмами, які виконує Фонд, а також посилення ефективної співпраці Вінницького регіонального управління Фонду з відповідними органами місцевої влади і місцевого самоврядування.

У ході обговорення проекту учасники висловлювали точки зору та пропозиції, серед яких створення умов для залучення молодих спеціалістів до роботи на селі через забезпечення їх житлом; вдосконалення механізму оренди житла без права його викупу; передбачення державної підтримки забезпечення житлом молоді, що є сиротами, інвалідами та проживають в прийомних сім’ях; визначення права на отримання державної підтримки, виходячи з відсутності нерухомого майна; збільшення норм житлової площі, які дають право особам потребувати поліпшення житлових умов тощо.

У цілому учасники засідання висловили загальну думку про актуальність та необхідність такого Закону, який забезпечить багатоваріантність у вирішенні житлових питань молоді.

Участь  у заході взяли представники громадських  організацій, зокрема «Сім’я майбутнього», «Спілка Української Молоді», «Свобода життя», керівний склад Молодіжної адміністрації, представники Молодіжного  міськвиконкому та молодіжної громадської організації «Молоді регіони», представники влади та ЗМІ.

З проектом закону присутніх ознайомила директор Івано-Франківського регіонального управління Фонду Наталія Дикан.

За  словами голови Молодіжної адміністрації Ганни Крисюк,  розробка та прийняття закону, який має на меті закріплення на законодавчому рівні реальних механізмів забезпечення житлом молодих сімей, є вкрай важливим та актуальним на сьогодні.

— Зрозуміло, що лише одиниці молодих сімей можуть без проблем придбати собі житло. А як бути тим, хто не має такої можливості?

— Дуже складно молодій сім’ї взяти житло в кредит або навіть отримати земельну ділянку під забудову. В області працює фонд сприяння молодіжному житловому будівництву,  масштаби вирішення цієї проблеми такі: якщо на черзі є 1 870 молодих сімей, то протягом року, залучивши кошти і з Державного, і з обласного бюджетів, ми змогли надати або довгострокові пільгові кредити, або кредити з відшкодування відсоткових ставок лише 27 сім’ям. Тобто з такими темпами цю проблему треба вирішувати як мінімум 100 років. Єдиний плюс — тепер молодь розуміє, що живе не в Радянському Союзі, та не очікує, що держава дасть безплатне житло. Проте державна програма, яка б зробила молоді житло хоча б трохи доступнішим, вкрай необхідна.

— Як можна вирішити проблему молодіжного житла?

— По-перше, механізм є, але немає достатньої наповненості коштами, треба, щоб запрацювала економіка, щоб люди мали робоче місце та доступний кредит. Кредит має бути на 20-30 років під 4-6%, як у цілому світі, бо якщо кредит під 25%, молода сім’я не може дозволити собі віддавати четвертину бюджету за кредит. Для тих, хто живе в сільській місцевості і  готовий сам будувати собі будинок,  треба закріпити законодавчо механізм з виділення земельних ділянок. Ця проблема ускладнюється ще тим, що в Україні є ментальна традиція — батьки зобов’язані  дітям побудувати хату. В Західній Європі такого не практикують, наприклад, в Англії, немає нічого дивного в тому, що ціле життя родина живе на орендованій квартирі, але живуть вони повноцінно: мандрують, відпочивають…

Автор: Ольга МОНЧУК

Про це повідомив Голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву Леонід Рисухін.

«Також виділено з державного бюджету 117 млн грн на часткову компенсацію відсоткової ставки комерційних банків за договорами, які молоді сім’ї уклали в 2005 – 2008 роках. Незважаючи на те, що ця сума в порівнянні з минулим роком вище на 40%, її недостатньо, щоб покрити заборгованість за зобов’язаннями, які виникли в минулому – 2009 році. Станом на 01.01.2010 – ця сума склала – 62,7 млн грн», – зазначив Голова правління Фонду.

На даний момент Фонд спільно з Мінфіном відпрацьовує питання збільшення фінансування цієї програми з метою повного погашення зобов’язань перед молодими сім’ями, пояснив Леонід Рисухін.