„Близько тисячі квартир отримають кияни цього року за програмами «Молодіжного кредитування» і «50/50». Так лише 2008 місто виділило з бюджету на молодіжне кредитування близько 42 млн. грн. для покриття відсотків, що у два рази більше, ніж минулого. Цікавлять киян і проблеми „Еліта-Центру”. Анатолій Голубченко зазначив, аби така ситуація не повторювалась, міська влада планує запровадити таку процедуру: кожен інвестор при отриманні дозволу на будівництво має заключати з управлінням капітального будівництва договір про взаємну відповідальність. Окрім того, Анатолій Голубченко розповів про візит інспекторів УЄФА до столиці. Протягом 20-25 травня вони перевірятимуть медичне забезпечення, готелі, заклади громадського харчування та спортивну інфраструктуру, а особливо стадіон „Олімпійський”. А за кілька днів міська адміністрація, Федерація футболу України та Уряд підпишуть меморандум щодо розвитку аеропорту „Жуляни”. Планується, що аеродром, злітна смуга, доріжки та вишка перейдуть у державну власність, решта у комунальну. Олена Проценко, „Київ FМ””

Безумовно, ми встановили основні пріоритети в роботі з молоддю, один із них — це підтримка соціально незахищених, вразливих категорій, тут ми повинні зробити максимум. Я переконаний, що ці категорії повинні постійно отримувати як матеріальну, так і психологічну підтримку міста. Безумовно, нам також треба враховувати інтереси й великої кількості людей, які не є кризовими та вразливими, але це також молодь Києва, і нам треба забезпечити їм можливість реалізації своїх основних прав.

Київ — місто з найменшим рівнем безробіття, що становить до 1 %. Це унікальна ситуація в розрізі всієї України, і при цьому Київ зберігає рівень найвищої заробітної плати в усій нашій державі. Тому, безумовно, молоді цікаво їхати до Києва і залишатися тут. Київ — місто величезних можливостей. І наша задача — не стільки знижувати рівень молодіжного безробіття, скільки показати молодій людині, де є ті чи інші роботодавці, та допомогти працевлаштуватися.

— Назвіть першочергові проблеми молодих людей?
— Після багатьох зустрічей із молоддю нами визначено три основних пріоритети: освіта, працевлаштування та житлове забезпечення. Це основні три напрямки, за якими ми повинні працювати. Ми діємо абсолютно по-іншому, аніж діяла попередня влада. Ми створили Раду з питань молодіжної політики при Київському міському голові, куди увійшли 16 представників абсолютно різновекторних молодіжних організацій. Тому бачимо реальну картину, що відбувається в Києві.

Однією з найбільших проблем для молодої людини залишається забезпечення житлом. Якщо дивитися динаміку попередніх років, то на 2008 рік на програму молодіжного кредитування заплановано дати 800 квартир. Ця тенденція збільшується, тож, думаю, у 2009 році ми будемо мати вже 1000 квартир. Але треба враховувати, що ця черга є достатньо великою і становить приблизно 12 тис. чоловік. За ці два роки ми встановили жорсткий контроль розподілу цього житла і тепер районні адміністрації не можуть свавільно та єдиноосібно вирішувати, кому давати квартиру та кому не давати. Їхня функція — надати нам пропозиції, хто в цьому районі є першочерговою категорією, а хто — позачерговою. Для того, щоб ми, об’єктивно проаналізувавши їх, розподіляли квартири. Основна відмінність від того, що є в усій Україні і чим відрізняється Київ — це те, що ми не передаємо молодій сім’ї чи молодій людині житло за ринковою ціною. Ми передаємо за ціною забудовника. Тому що забудовником у нашому випадку виступає сама Київська міська адміністрація у вигляді того чи іншого комунального підприємства чи головного управління. Тому вартість житла, квадратного метра і кредитні зобов’язання, в які входить молода людина, непорівняно менші, ніж загальноукраїнська тенденція. За таких умов програма молодіжного кредитування є унікальною. Але треба розуміти, що таку велику кількість людей буде тяжко охопити за рахунок лише наших бюджетних асигнувань. Нам потрібно залучати фінансові інститути.

— Чи збільшився протягом останніх років рівень політизації столичної молоді? Чи варто молоді йти в політику?
— Рано чи пізно кожна людина якимось чином інтегрується в політику. Є вдалий вислів: чи ти займаєшся політикою, чи політика займається тобою. Тому політично активним треба бути завжди. Безумовно, в першу чергу треба стати фаховою людиною, чи юристом, чи економістом, чи стоматологом, бо лише тоді, коли маєш фах — маєш професіоналізм. А політика до тебе якимось чином прийде. Тому треба розуміти ті процеси, які там відбуваються. Розуміти, чи відповідають тези того чи іншого політика реальності.

Треба розрізняти поняття політизації молоді в плані розуміння політичних процесів та політизацію молоді в банальному бажанні деяких політичних сил просто купити за гроші їх як електоральну базу. Молодь зрозуміла, коли політики нещирі і коли їхні голос та позицію хочуть придбати за смішні гроші. І вони беруть кошти в усіх, але ухвалюють рішення самостійно, і це вже добре. Молодь керується наразі тезою: якщо ви хочете нас просто купити, то ми не несемо перед вами ніяких зобов’язань і нам не обов’язково на дільниці висловлювати свою позицію. Але розуміння молоддю, що від їхнього вибору залежить майбутнє міста, майбутнє країни — це вже позитивно.

— Чи достатньо представлена молодь у списках політичних партій та блоків на виборах до Київради? Наскільки, на вашу думку, буде високою явка молоді на київських виборах?
— За кількістю і за віком молодих людей можу сказати, що Блок Леоніда Черновецького — наймолодша команда у списку на виборах до Київради, і на сьогодні 70 % списку Блоку Леоніда Черновецького — це люди до 35 років, які вже два роки розв’язують велику кількість проблем у місті Києві. Ми, мабуть, єдина команда, котра щиро звітує про свої результати і будує свою компанію на тому, щоб показати те, що ми зробили, якщо вас це влаштовує — ми продовжимо роботу.

Щодо явки молоді, то, думаю, вона буде невеликою. Багато політичних сил просто завалили молодих людей своїми лозунгами, біл-бордами, візуальною рекламою, роздатковими матеріалами, і чим ближче до виборів, тим більше зростає апатія взагалі до цього процесу. Я думаю, також свою справу зробить весняний та вихідний день. Молода людина швидше зробить вибір на користь поїздки на пікнік зі своїми друзями, аніж піде на вибори. Також треба справді враховувати той фактор, що це вибори позачергові, вони позапланові. Я думаю, що такі вибори не лише молодь, а й велика кількість киян просто проігнорують, як такі, що не потрібні. Але ті, хто прийдуть, ті щиро проголосують і їхній вибір буде об’єктивним.

Сергiй Березенко також повiдомив, що Головним управлiнням забезпечено включення начальникiв управлiнь/вiддiлiв у справах сiм`ї та молодi районних у мiстi Києвi державних адмiнiстрацiй до складу громадських житлових комiсiй при районних у мiстi Києвi державних адмiнiстрацiях.

Розроблено, випущено та розповсюджено методично-роз’яснювальнi матерiали з правових питань, реалiзацiї права молодих громадян та молодих сiмей (до 35 рокiв) на отримання пiльгового довготермiнового кредиту на житло.

Так мало, насправді, виявляється киян-щасливчиків, кому широко розрекламована загальнодержавна програма допомоги молодим сім’ям в придбанні житла реально допомогла!

Програма підтримки молодих сімей пільговим житлом була введена ще за часів президентства Леоніда Кучми – з 2002 року. Проте, за запевненнями сьогоднішніх політиків, вона завжди просувалася зі скрипом, та й мало що перепадало молоді, яка справді потребує свого житла. В основному під цю програму роздавалось житло «дуже наближеним» – так це називає один з лідерів фракції Віталія Кличка в Київраді і без п’яти хвилин народний депутат (від БЮТ) Верховної Ради шостого скликання Володимир Бондаренко.

Спеціально створений Фонд сприяння молодіжному будівництву реалізовував одразу два проекти. Перший – це власне державне кредитування, здійснюване безпосередньо фондом; другий - часткова компенсація відсоткових ставок по іпотечних кредитах комерційних банків.

Проте за 5 років діяльності Фонду кредити на житло і часткову компенсацію процентної ставки кредитів комерційних банків отримали в цілому в Україні лише 25,29 тис. молодих сімей, а черга бажаючих нині перевищує 100 тис. сімей. У столиці, тим часом, лише близько 200 таких сімей за рік отримують молодіжний кредит для купівлі житла. Нагадаємо, що в Києві загальна квартирна черга сьогодні перевалила за 128 тисяч сімей і якщо врахувати, що кількість сімей в місті коливається в межах одного мільйона, то виходить, що практично кожна сьома столична сім’я потребує квартири, яку їй самій, без підтримки держави, придбати неможливо – немає коштів. А в цій черзі майже кожна третя сім’я – з молодих, щоправда, не кожна може розраховувати на отримання молодіжного кредиту, тому що є немало «законної тяганини»…

До речі, обидва названі вище проекти «пережили» критичний період минулого року – через скорочення фінансування, а результати виявилися якнайгіршими за останні шість років, більш того – навіть укладення договорів на кредитування частково було припинене.

У 2005 році на програму в Держбюджеті була закладена рекордно велика сума, в порівнянні з попередніми і подальшими роками, – 155 млн грн! Нові політики, як кажуть, поставили на молодь – як на тих, хто, власне, і привів їх до влади. Тут, щоправда, слід зробити ремарку: суму-то було закладено, але дізнатися, як її реалізовано, нам не вдалося – звіту досі немає!

У 2006 році кошти «на молодь» були урізані, на жаль. У Держбюджеті було закладено на неї лише 66 мільйонів гривень, що, виходячи з ринкової вартості квартир, могло б компенсувати лише трохи більше… 100 квартир для молодих і перспективних. І це в масштабах всієї України! Києву передбачалася третина цієї суми. Скільки можна купити квартир за таку суму в столиці, де квадратний метр житла коштує понад 2 тисячі доларів, і говорити зайве. Ясна річ, що виконання програм дало тріщину, та до того ж ще виникла заборгованість держави перед банками, які видали молодим людям кредит. У результаті сім’ям самим доводилося вносити поточні банківські платежі, а держава повертала їм гроші потім – в окремих випадках навіть через півроку!

«Кредит для молодих сімей – це, насправді, не програма повинна так називатися. Просто повинен бути реальний кредитний продукт, який актуальний саме для молодої сім’ї», – вважає Катерина Правдіна, радник у зв’язках з громадськістю Міського Іпотечного Банку, який числиться в списках Кабміну як один із суб’єктів програм молодіжного кредитування.

У 2006 році було підписано всього 646 пільгових кредитів – це більш ніж у 2 рази менше, ніж у 2005 році. У попередні роки з пільгових кредитів ця цифра була не менша 1 тис. і доходила до 1,5 тис. А за програмою часткової компенсації нові кредити взагалі не видавалися.

У поточному 2007 році на програму з часткової компенсації Держбюджетом передбачено вже 123,2 млн грн, куди також включена і сума кредиторської заборгованості за минулий період – близько 20 млн грн. В цілому за період діяльності Фонду на вказані цілі було виділено 706,7 млн грн.

До 2007 року в Києві на черзі саме на державне кредитування житла стояли 1109 молодих сімей. З них кредит змогли отримати близько 80 чоловік. Причому добитися точнішої інформації саме по Києву виявилося справою складною – розрахунки відрізняються в різних організаціях…

За прогнозами компанії SV Development, за умови збереження облікової ставки НБУ на нинішньому рівні, з урахуванням специфіки розподілу ресурсів, у 2007 році в Україні буде підписано до 1 000 договорів. У Києві ж в ДУ з питань сім’ї, молоді і спорту просто відмовляються назвати хоч якісь цифри можливого вкладення в 2008 році. Відомо тільки те, що банки, які беруть участь в проекті, залишаться. А зі згаданим ДУ сьогодні співпрацюють: АППБ «Аваль», банк «Фінанси і кредит», «Експобанк», «Індекс Банк», «Кредит Банк», «Кредитпромбанк», «Мега-банк», «Меркурій», «Міжнародний іпотечний банк», «Надра», «Правекс-банк», «Приватбанк», «Промислово-інвестиційний банк», «Родовід-банк», «Тас-комерцбанк», «Укрсиббанк», «Укрсоцбанк», банк «Форум».

Хоча, враховуючи те, що деякі з цих банків змінили власників, остаточно питання їх участі в проекті ще не вирішене. В усякому разі, як нам вдалося з’ясувати, сьогодні роздумують над цим в «Тас-комерцбанку», придбаному шведським Swedbank, в «Укрсоцбанку», купленому групою UniCredit, а також в банках «Надра», «Форумі», «Укрсиббанку», які готуються до продажу.

Законодавча база

Взагалі-то, законодавче молодіжне кредитування виглядає дуже демократично. Сім’я, яка може претендувати на допомогу держави, повинна бути такою:

- вік – до 35 років включно, зокрема сім’єю вважаються і самотні молоді громадяни так само у віці до 35 років включно;

- неповною сім’єю, в якій батько (мати) у віці до 35 років включно мають неповнолітніх дітей (дитину);

Кредит сім’я може отримати на будівництво, реконструкцію житла терміном повернення до 30 років. Перший внесок повинен бути не менше 6% вартості житла або ж експертної оцінки вартості покупки об’єкту кредитування. Причому претендент вносить гроші у два етапи: у момент підписання кредитного договору – не менше ніж половину суми, а також вартість страховки, і вже під час остаточних розрахунків – впродовж 10 днів після отримання, в бюро технічної інвентаризації технічного паспорта.

Згідно з законом, розмір кредиту на будівництво житла визначається регіональними відділеннями Фонду, виходячи з норми 21 кв. метр на одного члена сім’ї і додатково 20 кв. метрів на сім’ю, вартості житла за цінами, що діють на ринку у момент підписання договору і витрат на страхування під час будівництва.

Одночасно з цим, сім’я, яка не має дітей, оплачує кредит з процентною ставкою у розмірі 3% річних суми виплат по кредиту; сім’я з однією дитиною звільняється від відсотків; сім’ї з двома дітьми держава сплачує 25% суми вартості житла; сім’ї з трьома дітьми оплачується 50% суми вартості житла.

У 2007 році з виданих кредитів за даною програмою в Києві лише одна сім’я мала 3 дітей – за даними київського регіонального комітету Фонду. Сімей з двома дітьми було 5, решта сімей або взагалі ще не мала дітей, або мали одну дитину.

У Києві веденням молодіжного кредитування займаються, за даними комітету, три компанії: ЧП «Ріелторський Дім», АН «Еммануїл» і АН «Рідний дім». В перших двох з вищезазначених компаній «Главреду» заявили, що документи для участі в програмі не приймають, а їх консалтингові послуги обійдуться в 1% від вартості житла. У третій з названих компаній від коментарів взагалі відмовилися.

Світле майбутнє – туманне?

Слід нагадати, що минулого року умови надання молодіжних кредитів були істотно змінені, а приводом були численні зауваження контролюючих органів до роботи програми – здебільшого, внаслідок великої кількості претендентів, у тому числі і, назвемо їх так, недобросовісних. У результаті утворилися багатотисячні черги, і дочекатися довгожданого кредиту до настання 35-річного віку більшості з тих, що мають право на таке кредитування було просто нереально.

Прийнятий документ ввів єдині чіткі критерії платоспроможності і першочерговості надання державних кредитів молодим сім’ям. Крім того, відповідальність за правильне просування чергою лягала не на чиновників фонду, а на комп’ютерну програму. Правда, опоненти подібного начебто удосконалення схильні вважати, що зроблене це було спеціально, і зараз розібратися в тому, кого і як, за якими такими критеріями ставлять на облік, а також як хто просувається в черзі, просто нереально. «Так само нереально, як і визначити, хто стоїть за числовими кодами, яким роздавалась земля на скандальній сесії Київради 1 жовтня», – говорить заступник лідера БЮТ Микола Томенко.

Претендувати на отримання компенсаційних кредитів зможуть тільки ті молоді люди, які перебувають на квартирному обліку у своєму місті. Саме така норма повинна перешкоджати отриманню пільгових кредитів тими сім’ями, які, насправді, забезпечені житлом.

Більш того, до даної програми було внесено зміну, відповідно до якої скоротилися терміни надання компенсації. Було ухвалено рішення, що часткова компенсація виплачуватиметься незалежно від терміну дії кредитної угоди тільки перші 5 років.

Правда, реально розраховувати на пільговий кредит, згідно інструкції, можуть тільки ті сім’ї, потрійний сукупний легальний дохід яких, що залишився після сплати щоквартального платежу і відсотків за перший квартал, не менший триразового прожиткового мінімуму на відповідний рік.

Після того, як сім’я подає документи до Фонду, вся інформація вноситься до електронної бази даних, і вже комп’ютер шляхом складання балів розраховує її рейтинг, але хто які встановлює програми на комп’ютер, в комітеті не розголошують.

Міністерство України з питань сім’ї, молоді і спорту, за нашими відомостями, пропонує в 2008 році збільшити фінансування державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву до 600 млн грн. Більш того, як розповіли нам аналітики з консалтингової компанії SV Development, до «2012 року сукупний бюджет 2002-2012 повинен становити 5,8 млрд грн, хоча в це не віриться, особливо в світлі політичної невизначеності».

Але поки, як відомо, в той проект бюджету, який почала розглядати ще Верховна Рада п’ятого скликання, взагалі «забули» в розділ витрат на соціальну сферу внести пункт щодо продовження дії програм молодіжного кредитування.

Правда, втішає те, що, йдучи на вибори, всі крупні партії і блоки обіцяли молоді світле майбутнє. Наприклад, ми чули, що нова влада в країні добиватиметься того, щоб кожна молода сім’я, яка має потребу, отримала в оренду строком до 10 років муніципальне житло, зведене на кошти від земельних аукціонів, – з урахуванням того, що за цей час сім’я зможе придбати власне житло.

А ось Партія регіонів, наприклад, обіцяла, що молоді фахівці, які працюватимуть на підприємствах-флагманах індустрії, будуть забезпечені житлом під державні фінансові гарантії до 1 млрд грн на рік.

БЮТ обіцяв законодавчо забезпечити пільгове кредитування на купівлю житла кожній молодій сім’ї.

НУНС теж «відмітився» – обіцяв зробити доступнішим соціальне житло шляхом безперешкодного виділення земельних ділянок для його масового будівництва.

Але як все на практиці буде в період від виборів до виборів, можна буде відчути вже скоро – хоч би після ухвалення Верховною Радою Держбюджету на 2008 рік.